Застосування FSC в регуляції менструальної функції у жінок

Даніелян Т. Ю., лікар-гінеколог вищої категорії, д.м.н., головний лікар ТОВ «Медична студія», м. Перм
Даніелян Н. А., дерматовенеролог ТОВ «Медична студія», Перм

Актуальність проблеми. Менструальний цикл - складний біологічний процес, передбачений самою природою. Менструальна дисфункція та пов’язані з нею гормональні проблеми є однією з основних причин гінекологічної захворюваності.

У другій половині 20 століття відбувся значний перегляд ролі жінки в суспільстві та сім'ї, а також змінилися погляди на її здоров'я. Передбачається, що такі зміни функції репродуктивної системи, як рідкісні вагітності, часті аборти, відсутність лактації, супроводжуються значними змінами гормонального статусу і пояснюють збільшення кількості таких гінекологічних захворювань, як порушення менструального циклу, аденоміоз, міома матки, гіперпластичні процеси ендометрія та ін.

У структурі загальної гінекологічної захворюваності порушення менструального циклу становлять від 15 до 53%. Порушення менструального циклу супроводжуються безпліддям і зміною маси тіла, захворюваннями молочних залоз, розвитком нервово-психічних розладів, клімактеричними і серцево-судинними змінами, розвитком остеопорозу. У сукупності всі ці проблеми істотно впливають на якість життя жінки.

Останнім часом у всьому світі значно зріс інтерес до вивчення проблем і корекції менструальної дисфункції. Результати численних досліджень свідчать про те, що при порушенні менструальної функції змінюється основний алгоритм функціонування репродуктивної системи (порушення циклічності секреції статевих гормонів).

Профілактику та лікування порушень менструального циклу необхідно починати на ранній стадії, до формування жіночих гормонозалежних захворювань.

Фармакотерапія стероїдними гормонами є основним методом лікування в практичній медицині і має неоднозначний вплив на організм жінки. Все це диктує необхідність пошуку ефективних і безпечних методів лікування менструальної дисфункції у жінок.

Вихід є, оскільки на сучасному етапі особливої уваги заслуговують коректори функціонального стану, які комплексно впливають на найважливіші органи та системи організму людини.

Мета дослідження. Оцінка клінічної ефективності комбінованої дії ФСК у пацієнток з менструальною дисфункцією.

Об'єкт і методи дослідження. Для проведення дослідження була розроблена «Карта спостереження», яка включала критерії включення в дослідження, загальні відомості про пацієнта, скарги та клінічні симптоми, дані анамнезу, критерії діагностики захворювання, схему лікування та показники клінічної ефективності ФСК.

Критерієм включення в дослідження було порушення менструальної функції у жінок репродуктивного віку за типом опсоменореї на тлі ановуляторних менструальних циклів і недостатності лютеїнової фази.

У процесі спостереження 63 пацієнти були розділені на дві групи залежно від використовуваних методів лікування. В основній групі (42 особи) призначено комплексний курс базисної терапії з включенням коректорів функціонального стану (без застосування гормональних препаратів). У групі порівняння хворі (21 особа) отримували медикаментозну гормонотерапію.

Для оцінки вихідного стану та ефективності курсів лікування використовували наступні методи дослідження:

• Полегшення клінічних симптомів
• Ультразвуковий моніторинг стану ендометрія та фолікулогенезу яєчників на 10-12 та 20-22 дні менструального циклу (проводиться з метою динамічного спостереження за відновленням ехографічної картини ендометрію та наявністю домінантного фолікула в периовуляторному періоді менструального циклу)
• Динаміка змін показників імуногістохімічного дослідження стану ендометрія (піпел-тест), проведеного на 22-24 день менструального циклу

Середній вік обстежених жінок становив 28,4 +/- 2,5 року. Групи не відрізнялися за основними демографічними показниками, спадковістю та фізичним статусом.

Скарги, пов'язані з порушенням менструального циклу, спостерігалися у всіх жінок і істотно не відрізнялися в групах.

Найчастіше пацієнтки скаржилися на болісні менструації.

Порушення тривалості менструального циклу по днях були різними. Більш тривалі порушення менструального циклу зареєстровані лише у пацієнток з ановуляторною дисфункцією яєчників.

Ановуляторна дисфункція яєчників під час первинного спостереження діагностована у 11 (17%) жінок (5 осіб та 6 осіб у 1-й та 2-й групах відповідно).

Недостатність лютеїнової фази оваріального циклу (гіполутеїзм) спостерігалась у 52 (82,5%) жінок (37 осіб та 15 осіб у 1-й та 2-й групах відповідно).

За даними УЗД, у всіх обстежених пацієнток виявлено порушення фолікулогенезу в яєчниках і відсутність домінантного фолікула в периовуляторному періоді.

Показники імуногістохімічного дослідження ендометрію показали наявність лише проліферативних процесів і порушення рецепторного апарату ендометрію на 20-22-й день циклу у 54 (85,7%) жінок (37 осіб і 17 осіб у 1-й і 2-й групах відповідно).

Методи лікування:

• Методика використання FSC у жінок з менструальною дисфункцією
• Прийом FSC-структурованої води в кількості 30 мл на 1 кг маси тіла на добу
• Водні процедури з FSC структурованою водою
• Відновлення енергетичного стану організму шляхом прокачування опорно-рухового апарату, енергетичних центрів тіла
• Носіть FSC у проблемному місці, періодично змінюючи місце розташування
• Вплив FSC на біологічно активні точки тіла (БАТ)

Спосіб застосування ФСК на біологічно активні точки тіла (БАТ). Вплив ФСК на БАТ проводили з урахуванням циклічного впливу вегетативної нервової системи (ВНС) на регуляцію менструального циклу. Ця техніка полягає у використанні тонічних точок, точок співучасників, точок згоди і точок lo, розташованих на меридіанах інь (інь) у фолікулярну фазу менструального циклу, і використання БАТ меридіанів ян (ян) у лютеїновій фазі циклу. Також використовували локальні точки впливу.

Процедуру проводили з 1-го по 14-й день менструального циклу з використанням БАТ меридіанів Інь, з 15-го по 28-й день – БАТ меридіанів Ян. Розвиток фолікулів стежили за допомогою УЗД, виявляли домінантний фолікул з метою діагностики передбачуваної або завершеної овуляції та стану ендометрія.

Вкладка. 1. Застосування ФСК в залежності від фази менструального циклу та часу доби при порушенні менструальної функції.

При дисфункції яєчників центрального генезу за типом ановуляції з порушенням менструальної функції за типом опсоменореї рекомендовані наступні способи застосування ФСК:

• FSC №2 - під потилицею та FSC №3/8 - на міжбрівній ділянці (5-10 хвилин на день)
• FSC №13/15 – на область між бровами
• Прокачування «капота» з використанням декількох ФСК серії «синій»

Результати. Оцінка клінічних характеристик менструального циклу та скарг пацієнток через 3 місяці після початку терапії показала наступні результати.

• Скарги на опсоменорею зберігалися у 15 пацієнток (23,8% - 11 осіб та 4 особи у 1-й та 2-й групах відповідно)
• Регулярність менструального ритму відзначили 48 жінок (76,1% - 32 особи та 16 осіб у 1-й та 2-й групах відповідно), що свідчить про порівнянну ефективність комплексної терапії з включенням ФСК щодо цього симптому, а також перевагу перед медикаментозною терапією
• Всі пацієнтки основної групи (із СХВ) відзначили суб'єктивне покращення, тоді як у групі порівняння лише 4 з 21 пацієнтки відзначили покращення, що опосередковано відображає більший потенціал впливу СХВ на загальний стан організму жінки.
• Зменшення болю під час менструації відзначили всі пацієнтки основної групи та 15 пацієнток групи порівняння (23,8%)

Динамічний ультразвуковий моніторинг ендометрія під час спостереження та лікування виявив певні закономірності. Початковий моніторинг показав подібні порушення дозрівання ендометрія в усіх групах до лікування.

Вже на 3-му місяці спостереження у пацієнток основної групи після терапії відмічено достовірне збільшення товщини ендометрія в проліферативну фазу циклу порівняно з вихідним рівнем. При цьому медикаментозна терапія не мала істотного ефекту..

Оцінка в секреторній фазі циклу не виявила суттєвої позитивної динаміки у пацієнток групи порівняння, тоді як у пацієнток основної групи зафіксовано достовірне збільшення показників ендометрію порівняно з вихідним значенням.

Подібна картина спостерігалася в основній групі пацієнток з порушенням менструальної функції за типом опсоменореї, що супроводжується ановуляцією. За даними УЗД, динамічний фолікулогенез з появою домінантного фолікула в періовуляторному періоді відзначено у 85,7 % (36 із 42 осіб) пацієнток основної групи. У групі порівняння цей показник зареєстровано у 39% (8 із 21) пацієнтів.

Позитивний ефект спостерігався за показниками імуногістохімічного дослідження біоптату ендометрію: наявність секреторних змін у лютеїновій фазі циклу та збільшення рецепторного апарату ендометрію у 80,9% (34 із 42) пацієнток основної групи із СХВ. У групі порівняння секреторні зміни в ендометрії та збільшення відсотка гормональних рецепторів спостерігалися у 28,5% (6 з 21).

Висновок. Застосування ФСК у лікуванні корекції менструальної дисфункції за типом опсоменореї є високоефективним доповненням до лікування та дозволяє уникнути ускладнень від лікарської поліпрагмазії гормональними препаратами.