Застосування ФСК в комплексній терапії преконцепційної підготовки

Даніелян Т. Ю., лікар-гінеколог вищої категорії, д.м.н., головний лікар ТОВ «Медична студія», м. Перм
Даніелян Н. А., дерматовенеролог ТОВ «Медична студія», Перм

Актуальність проблеми. На сьогодні охорона репродуктивного здоров'я населення є пріоритетним і визначальним завданням державної політики у сфері охорони здоров'я. Однією з найактуальніших і досі невирішених проблем репродуктивного здоров'я є невиношування вагітності. Частота абортів становить 10-20%, причому 75-80% припадає на першу половину вагітності - до 12 тижнів. В даний час в Росії щорічно відбувається до 170 тисяч спонтанних абортів. Це не враховує велику кількість субклінічних абортів, що відбуваються в перші тижні. На жаль, нинішня тенденція полягає в тому, що частота викиднів неухильно зростає.

Найчастішою причиною порушень репродуктивного здоров'я у жінок є запальні захворювання органів малого таза. У Росії запальні захворювання репродуктивних органів складають від 28 до 34% в структурі гінекологічної захворюваності і не мають тенденції до зниження.

Серед запальних захворювань статевих органів важливе місце посідає хронічний ендометрит, максимальна частота якого спостерігається у жінок репродуктивного віку. Наявність хронічного ендометриту призводить до порушення менструального циклу, репродуктивної функції, є причиною безпліддя, невдалих спроб екстракорпорального запліднення при перенесенні ембріона в матку, викиднів, ускладнень під час вагітності та пологів.

Хронічний ендометрит - неминучий наслідок внутрішньоутробної загибелі ембріона - необхідно усунути протягом перших трьох місяців після переривання вагітності. Це дозволить зберегти наступну вагітність у 67% жінок. При відсутності терапії лише 18% пацієнтів розраховують на сприятливий результат. Однак реальність така, що лише 4% жінок проходять реабілітацію.

Частота хронічного ендометриту у жінок з невиношуванням коливається від 33 до 70%.. Хронічний ендометрит – це клініко-морфологічний синдром, в результаті стійкого ураження ендометрію інфекційним агентом виникають множинні вторинні морфофункціональні зміни, що порушують циклічну біотрансформацію та дефіцит рецепторного поля ендометрію. В кінцевому підсумку це призводить до переривання вагітності. Клінічно безсимптомним запальним процесом в ендометрії є наявність асоціацій облігатно-анаеробних мікроорганізмів, а також персистенція умовно-патогенної флори та персистенція вірусів.

Про збереження здоров'я місця плодоношення подбала сама природа, створивши відмінний протиінфекційний механізм, який представлений нормальною топографією органів жіночої статевої сфери, фізіологічним біоценозом піхви і складовими місцевого імунітету. Навіть при дії негативних факторів фізіологічний захист здатний протистояти, але слід пам'ятати, що його можливості не безмежні. Умови нашого життя стають дедалі складнішими, і це позначається на всіх його аспектах, у тому числі на стані мікробіому.

Фактор харчування та інфекції, стрес і недосипання, вільний доступ до ліків і самолікування, електромагнітне випромінювання – усі ці впливи ніби перевіряють на міцність «захисний замок» репродуктивної системи.

Мета дослідження. Оцінка ефективності та безпеки застосування СХВ у комплексній терапії передзаплідної підготовки у жінок із невиношуванням з точки зору попередження репродуктивних втрат.

Об'єкт і методи дослідження. Всім жінкам проводились клінічні та спеціальні методи дослідження згідно медичних стандартів.

Клінічне обстеження включало аналіз анамнестичних даних, скарг, оцінку об'єктивного стану, гінекологічне обстеження.

Біктеріоскопічно та бактеріологічно досліджено виділення із репродуктивних органів. Перевірку на ІПСШ проводили методом ПЛР.

За допомогою ультразвукової діагностики визначали розміри матки, яєчників, зміни структури ендометрія відповідно до фази менструального циклу. Для аналізу стану ендометрію проводили наступні діагностичні заходи: контрольний аспірат - біопсія ендометрію на 20-24 день циклу з подальшим імуногістохімічним дослідженням.

Критерієм включення пацієнток у дослідження було клініко-інструментальне та лабораторне підтвердження невиношування вагітності в першому триместрі (самовільні викидні на малому терміні та вагітності, що не розвиваються).

Відповідно до цілей і завдань дослідження, усі обстежені жінки (57 осіб) були розділені на дві групи.

Основна група - 38 жінок з нерозвиваючою вагітністю (11 осіб) і самовільним викиднем в І триместрі в анамнезі (27 осіб), які отримували лікування в плані преконцепційної підготовки за запропонованою нами методикою (комплексна терапія з використанням ФСК).

Група порівняння - 19 жінок з нерозвиваючою вагітністю (5 осіб) і самовільним викиднем в І триместрі в анамнезі (14 осіб), які отримували преконцепційну підготовку за стандартною медикаментозною схемою.

Середній вік пацієнтів становив 26,5 років, коливався від 19 до 40 років. 30 жінок (52%) почали статеве життя до 17 років, шкідливі звички спостерігалися у 9 (15%). Різні екстрагенітальні захворювання виявлені у 45 жінок (80%): ВСД - 14 (24,5%), захворювання нирок - 7 (12,2%), захворювання травного тракту - 9 (15,7%), захворювання органів дихання - 8 (14%), захворювання щитовидної залози - 4 (7%) та ін. У однієї жінки було від 2 до 3 гінекологічних захворювань: хронічний цервіцит, аднексит, ендометрит, міома матки, аденоміоз, бактеріальний вагіноз.

Моноінфекція з порожнини матки виявлена лише в 11 жінок (19,25%), а у 48 (84,2%) обстежених патогенні мікроорганізми виявлені в асоціаціях. Найпоширенішими комбінаціями інфекційних агентів були бактеріально-вірусні. При порівнянні захворюваності на ІПСШ у групі пацієнток, що не виношували, та в основній групі пацієнток достовірних відмінностей не виявлено.

При динамічному ультразвуковому моніторингу ендометрію в процесі спостереження виявлено дисфункцію ендометрія, яка характеризується наявністю атрофічного ендометрія, що не відповідає дням менструального циклу. М-ехо на 6-8 день менструального циклу в обох групах пацієнток становило не більше 3,8±0,2 мм.

При гістологічному дослідженні ендометрія, отриманого за допомогою пайпель-тесту, виявлено вогнищевий стромальний фіброз і склеротичні зміни стінок спіральних артерій, що вказує на наявність хронічного ендометриту з ураженням рецепторного апарату ендометрію у жінок, які перенесли викидень.

Загалом пацієнтки, за якими ми спостерігали, мали низький індекс соматичного здоров’я, ранній статевий дебют, гінекологічні захворювання, пов’язані з ІПСШ, штучними та спонтанними абортами та внутрішньоматкові маніпуляції в анамнезі.

Оцінку ефективності проведених курсів лікування проводили за такими параметрами:

• Полегшення клінічних симптомів
• Відновлення ультразвукової картини ендометрію (розмір товщини ендометрію в динаміці циклу спочатку та після лікування)
• Дані імуногістохімії ендометрія
• Рівень вагітності
• Відстеження перебігу вагітності в разі її настання

Методи лікування. Ми розробили рекомендації щодо застосування СХВ у пацієнток із викиднем з урахуванням двофазності менструального циклу та, відповідно, часу доби.

Вкладка. 1. Застосування ФСК з урахуванням двофазності менструального циклу і, відповідно, часу доби у жінок з викиднем.

FSC №13 «ЗДОРОВИЙ ІНТЕЛЕКТ» важливий і для подружжя: він допомагає завагітніти і виносити здорову дитину.

Результати:

• Відновлення нормального менструального циклу відзначено у всіх пацієнток основної групи та у 10 (52,6%) групи порівняння.
• Зменшення болю спостерігалося в усіх пацієнтів.
• За даними бактеріологічного дослідження, після проведеного лікування у всіх хворих пригнічено ріст умовно-патогенних мікроорганізмів (факультативно-анаеробних, грампозитивних, грамнегативних, грибів), відновився нормоценоз.
• При ультразвуковому дослідженні М-ехо на 6-8 і 20-22 дні менструального циклу середня товщина ендометрію була достовірно меншою у пацієнток групи порівняння. Порівняльна характеристика показала, що проліферація ендометрію в першій фазі циклу у пацієнток групи порівняння становила 4,1±0,1 мм, а у пацієнток основної групи – 6,4±1,1 мм. У другій фазі циклу секреторний ендометрій у пацієнток групи порівняння становив 8,9+-1,1 мм, а у пацієнток основної групи – 13+-1,2 мм.
• За результатами морфологічного дослідження біоптату ендометрія у всіх жінок основної групи виявлено відновлення морфологічної структури ендометрію, у тому числі відсутність запальних інфільтратів і зменшення площі склеротичних змін, відмічено повноцінний ендометрій, що відповідає секреторній фазі циклу з відновленням рецепторного апарату ендометрію. У 8 пацієнток (42%) групи порівняння відставання в розвитку ендометріальних залоз і слабка передецидуальна реакція навколо спіральних артеріол, тобто недостатньо виражений рецепторний апарат клітин ендометрію.
• Відстеження перебігу вагітності у жінок з викиднем показало наступні результати. У всіх пацієнток зареєстрована біохімічна вагітність. Успішне збереження та завершення вагітності зі своєчасними пологами спостерігалося у всіх жінок основної групи (100%) і у 10 (52,6%) групи порівняння.

Висновок. Ведення пацієнток з повторним викиднем і хронічним ендометритом є складним процесом і, безумовно, сприятливим результатом лікування хронічного ендометриту є настання і виношування вагітності. Преконцепційна підготовка, включаючи адекватне лікування в поєднанні з FSC, дійсно здатна запобігти репродуктивним втратам.